Щелепно-лицеві патології – досить поширена проблема. Удосконалення методик, які застосовуються в щелепно-лицевій хірургії, дозволило проводити найскладніші відновлювальні та реконструктивні операції.
Найбільш перспективними вважаються ранні операції, оскільки саме вони зводять терміни лікування до мінімуму і дозволяють отримати максимальні результати. Необхідність у щелепно-лицевій хірургії дуже часто пов'язана з підвищеним травматизмом у дитячому віці.
Існують наступні категорії щелепно-лицевих патологій:
- вроджені;
- травми;
- одонтогенні інфекції;
- алергічні реакції;
- комбінація вищеописаних причин.
За локалізацією травми поділяють на лицеві, щелепні, носові, лобні, слизових оболонок рота та інші. Щелепно-лицева травма веде до порушення цілісності кісток і в подальшому може стати причиною порушень дихання, жувальних функцій, а також міміки та естетики обличчя.
Дитяча щелепно-лицева хірургія в Ізраїлі приділяє особливу увагу вродженим дефектам – несрощенню фрагментів губ і частин обличчя, носовим дефектам. Щелепно-лицеві патології здатні призвести до цілого ряду психологічних проблем, які дуже часто є причиною розвитку комплексу неповноцінності.
Лікування
Велику частину операцій з корекції вроджених дефектів необхідно провести ще в перші доби життя немовляти. Це може стосуватися дефектів губ, які здатні перешкоджати нормальному вигодовуванню, що може стати причиною втрати ваги. При алкілозі скронево-нижньощелепного суглоба можливий розвиток мікрогенії, а в подальшому призвести до деформацій зубної дуги. Дефекти щоки, верхньої губи здатні стати причиною викривлення крил носа.
Основним методом дитячої щелепно-лицевої хірургії в Ізраїлі є аутотрансплантація. Суть методу полягає в пересадці тканин зі здорової ділянки на пошкоджену. Якщо з якихось причин цей метод не може бути застосований, використовується аллотрансплантація – пересадка тканин від донора. Також існує метод, який називається ізотрансплантація – пересадка тканин від одного близнюка до іншого. Тканини близнюків генетично подібні, тому їх приживлюваність є практично стовідсотковою.
Хірургія для лікування вроджених патологій у дітей озброєна багатьма методами, вибір яких здійснюється лікарем на основі показань до лікування.