В Ихилов провели унікальну операцію, видаливши хребці через носові отвори
В ізраїльській лікарні Ихилов чоловіка, який страждав від важких неврологічних порушень, що стали наслідком стенозу хребта, врятували від інвалідності, провівши унікальне за технікою та складністю втручання. Застосувавши інноваційну методику, ізраїльські фахівці видалили пошкоджені шийні хребці через носові отвори. Новий підхід дозволив не тільки знизити обсяг травмованих тканин, але й уникнути ризику післяопераційних ускладнень та тривалого відновлення.
60-річний працівник нігерійського посольства в Тель-Авіві багато років жив з діагнозом «звуження спинномозкового каналу», через яке постійно відчував сильний біль. Стеноз став причиною стиснення спинного мозку та його нервових корінців, які відповідають за здатність рухатися та контролювати функції органів малого таза. Кілька років тому чоловікові зробили операцію, під час якої розширили просвіт спинномозкового каналу, але помітного полегшення вона не принесла. Лікарі наполягали на повторному втручанні, але, засмучений першою невдачею, пацієнт довго не погоджувався. «Тільки коли мій стан помітно погіршився, болі стали нестерпними, знизилася чутливість, і на горизонті замаячила перспектива залишитися на все життя інвалідом, я наважився», – говорить чоловік.
До того моменту у нього вже спостерігалася важка неврологічна симптоматика, яка торкнулася обидві руки та ноги. «Він ледве рухав руками, з труднощами міг ходити, до того ж почалися проблеми з контролем над функціями сечовипускання та анального сфінктера», – говорить Цві Лідер, який очолює відділення спинальної хірургії лікарні Ихилов. Пацієнта терміново відправили на обстеження, яке підтвердило наявність сильної компресії спинного мозку в районі шийних хребців, розташованих поблизу черепа. «Чекати ми не могли, в будь-який момент могли статися незворотні зміни, і його б паралізувало», – визнає доктор Лідер. Розпочалася термінова підготовка до операції.
На консиліумі було вирішено здійснити втручання за новою методикою, провівши видалення пошкоджених хребців через ніздрі. Як запасний варіант лікарі розглядали можливість виконати потрібні маніпуляції через ротову порожнину. Це вже напрацьований метод, однак у нього є ряд недоліків, які включають в себе більшу травматичність, ризик порушення механізму ковтання, пошкодження великих артерій, виникнення змін у роботі мовного апарату та багато інших.
Оскільки втручання все ж було вирішено проводити через ніс, для участі в ньому був запрошений один з найкращих ЛОР-хірургів Ізраїлю Авраам Абарджиль. «Після того як подіяв наркоз, я ввів у праве носове отвір гнучкий ендоскоп з крихітною відеокамерою на кінці, яка передає зображення на великий екран. Потім обережно зсунув задні кінці нижньої носової раковини, підготувавши таким чином операційне поле», – розповідає доктор. Після цього ті ж дії він здійснив через ліву ніздрю. За його словами, такий підхід спрощує видалення хребців і забезпечує можливості для більшої рухливості мікрохірургічних інструментів у носовій порожнині.
Далі доктор Абарджиль видалив фрагмент м'язової тканини з задньої частини глотки, оголивши потрібні хребці, і передав справу в руки колеги, професора Лідера. Нейрохірург обережно ввів інструменти в носову порожнину пацієнта, за допомогою яких видалив зруйновані хребці, це зайняло близько трьох годин. Після цього хірурги закрили утворену порожнину живим клаптем м'язової тканини, яку взяли з ноги чоловіка, щоб запобігти витоку спинномозкової рідини в порожнину рота.
На фінальному етапі вони ввели в носову порожнину пацієнта спеціальну герметизуючу речовину, створивши таким чином захисну оболонку, яка повністю закрила порожній простір. З'єднавши всі тканини та артерії, лікарі в прямому сенсі слова заново сформували нову носову порожнину. Таке складне втручання в Ізраїлі було проведено вперше, і воно пройшло успішно.
По закінченні втручання пацієнта, який все ще перебував під наркозом, транспортували в відділення інтенсивної терапії. Якийсь час його не виводили з анестезії, оскільки це було небезпечно – будь-який рух міг мати негативні наслідки. Однак через день чоловіка перевели в післяопераційну палату. Тоді ж він спробував самостійно пити та приймати їжу – лікарі хотіли переконатися, що ковтальна функція після втручання не порушена.
Хірурги визнають, що хоч операція і пройшла успішно, таку складну хірургічну методику поки рано вводити в стандартну практику. Але сподіваються, що це можна буде зробити в найближчому майбутньому.
Сам пацієнт в даний час відновлюється після втручання, лікарі фіксують помітне поліпшення його стану і радіють, що змогли запобігти ризику паралічу. Разом з тим вони відзначають, що з операцією чоловік сильно затягнув, тому відновлювати рухові функції буде довго і навряд чи зможе зробити це повністю.