Вчені з Ізраїлю поставили під сумнів користь пробіотиків

Довгий час вважалося, що пробіотики, які є живими мікрокультурами – бактеріями та дріжджами, – що містяться в деяких продуктах і входять до складу біологічно активних добавок, покращують роботу кишечника та запобігають розвитку різних захворювань. Вони є одними з найбільш споживаних харчових добавок у світі – більше 60% лікарів під час минулорічного опитування зізналися, що призначають їх своїм пацієнтам.

Нещодавно опубліковане дослідження ізраїльських вчених на тему користі пробіотиків, яка насправді не була доведена медициною, ставить під сумнів поширену ідею про те, що регулярний прийом «добрих» бактерій може мати якісь переваги для здоров'я, і вказує, що за певних умов вони можуть навіть завдати шкоди. У двох різних дослідженнях, результати яких були опубліковані в останньому випуску наукового журналу Cell, вчені з Інституту імені Вейцмана показали, що прийом 11 найпоширеніших штамів пробіотиків, протестованих на мишах і людях, у більшості випадків був «трохи більше ніж безкорисним».

Перше дослідження

В експерименті взяли участь 25 здорових добровольців, які були розділені на дві групи: одній з них протягом чотирьох тижнів давали препарат, що містить 11 штамів пробіотиків, іншій – плацебо. Перед початком дослідження кожному з учасників була проведена ендоскопія верхніх відділів травного тракту та колоноскопія; три тижні потому вони пройшли ці обстеження повторно, щоб визначити вплив на їх організм живих мікрокультур і плацебо.

В ході дослідження команда вчених під керівництвом професора кафедри імунології Ерана Елінава та професора кафедри комп'ютерних наук і прикладної математики університету Ерана Сегала намагалася з'ясувати, чи створять «добрі» бактерії колонії в кишечнику і чи відбудуться якісь зміни в активності мікробіома – сукупності десятків трильйонів мікроорганізмів, відомих як кишкова мікрофлора.

Згідно з прес-релізом, вони виявили, що в кожному конкретному випадку пробіотики по-різному приживалися в кишечнику: у деяких людей вони покидали його майже відразу, не приносячи жодної користі, у інших створювали колонії та закріплювалися.

«Отримані нами результати дають підстави вважати, що одні й ті ж «добрі» бактерії не можуть бути універсальними і підходити всім і кожному, – говорить професор Елінав. – Тому пробіотики слід підбирати індивідуально для кожної людини з урахуванням особливостей організму та його потреб у певний момент. І ми навіть з'ясували, як саме потрібно проводити цей персоналізований підбір».

За словами вчених, за підсумками дослідження вони образно розділили учасників експерименту на дві групи: «персистерів», кишечник яких приймав пробіотичні мікрокультури, і «резистерів», чий організм витісняв отримані бактерії. Вони зазначають, що визначити, ким є людина – «персистером» чи «резистером» – можна, досліджуючи його основний мікробіом і профіль генетичної експресії. У перших після прийому пробіотичних препаратів відзначалися зміни в складі кишкової мікрофлори та профілі генетичної експресії, тоді як у других їх не було.

Отримати консультацію ізраїльського гастроентеролога можна, не виходячи з дому

Друге дослідження: пробіотики після антибіотиків

У другому дослідженні ізраїльські вчені вивчали ефект пробіотиків після курсу лікування антибіотиками. Вони давали антибіотики широкого спектра дії 21 добровольцю, яким по закінченні експерименту була проведена ендоскопія верхніх відділів шлунково-кишкового тракту та колоноскопія, щоб відстежити зміни, які відбулися в кишечнику та його мікрофлорі.

Добровольці були розділені на три групи. За одними вчені просто спостерігали, давши їх мікробіомам можливість відновлюватися самостійно, інші протягом місяця приймали суміш з 11 штамів «добрих» бактерій, третім відновлювальне лікування проводили за допомогою аутологічного трансплантата фекальної мікробіоти, створеного з їх власних бактерій, зразок яких взяли у них перед початком курсу антибіотиків.

За визнанням дослідників, вони були здивовані, виявивши, що у групи, що приймала пробіотичну суміш, заселені мікрокультури добре приживалися в кишечнику, але разом з тим суттєво гальмували відновлення складу «добрих» бактерій у кишковій мікрофлорі. На противагу їм, у тих, кого лікували шляхом фекальної трансплантації, кишковий мікробіом відновився за кілька днів.

«Результати нашого дослідження виявили новий і потенційно небезпечний побічний ефект прийому пробіотиків після курсу лікування антибіотиками, який може мати довгострокові наслідки. І навпаки, персоніфіковане лікування, що полягає в поповненні складу кишкової мікрофлори її власними бактеріями, не матиме негативних наслідків, властивих лікарським препаратам. Всупереч поширеній думці про те, що пробіотичні препарати безпечні та приносять користь абсолютно кожному, ми довели, що їх призначення має бути строго індивідуальним., – підсумував професор Сегал.

Вам потрібна консультація гастроентеролога, якщо: