Ізраїльський офтальмолог відновив зір родині з рідкісним генетичним захворюванням

Жінці та двом її синам, молодшому з яких всього п’ять років, загрожувала повна сліпота через патологічне зміщення кришталика, викликане рідкісним генетичним захворюванням. Відомий ізраїльський офтальмолог, який володіє новітніми мікрохірургічними оперативними методиками, зміг усунути проблему, повернувши всім троїм здатність нормально бачити.
У матері та двох її синів діагностовано синдром Марфана. Це рідка генетична патологія, при якій порушується синтез фібриліну, важливого структурного білка, що надає еластичність і скоротливість сполучній тканині. Це призводить до деформації скелета, проблем із суглобами, серцем і судинами, а також з очима. Останнє якраз і торкнулося ізраїльської родини. Жінка практично повністю осліпла, а її сини, щоб хоч щось бачити, змушені були носити окуляри з товстими лінзами. У молодшого зір становив мінус двадцять діоптрій.
Деякий час тому родина звернулася до професора Гая Кляйнмана, одного з небагатьох ізраїльських спеціалістів, які проводять хірургічну корекцію зору при генетичних порушеннях, подібних до синдрому Марфана.
«Проблеми зі зором у людей з таким діагнозом – часте явище, – пояснює професор. – Як правило, йдеться про підвивих кришталика, іншими словами, про його зміщення. Це відбувається через ослаблення так званої циннової зв’язки, яка складається з безлічі тонких ниток, утворених з глікопротеїнових волокон. Від їх натягу залежить форма і заломлююча сила біологічної лінзи». Доктор, за його словами, використовує новітні оперативні методики, за допомогою яких повертає кришталик у його законне положення з подальшою фіксацією.
Спочатку через операцію пройшла мати, чиє зір потім значно покращилося. Потім професор прооперував її старшого сина, який також став бачити набагато краще. Півроку тому доктор очолив офтальмологічне відділення, куди жінка звернулася, щоб відновити зір молодшій дитині, якій тільки виповнилося п’ять років.
«В ході втручання я повертаю зміщений кришталик на місце і потім реконструюю відсутні нитки, які потім підтримують його в потрібному положенні, не даючи зміщуватися, – розповідає професор Кляйнман. – Без зайвої скромності, я пишаюся результатом. Усвідомлювати, що п’ятирічний малюк, який раніше змушений був носити окуляри з діоптріями мінус двадцять, тепер добре бачить без них, – велика радість».