Розкрито механізм стійкості ракових клітин до терапії

Дослідники з'ясували, чому хвороба повертається знову і знову.

Проблема ефективності лікування злоякісних пухлин полягає в тому, що, успішно справившись з раком, пацієнт не може бути повністю застрахованим від рецидиву хвороби. Онкоклітини демонструють високу здатність адаптуватися і виживати, перестаючи реагувати на препарати, які ще нещодавно знищували їх.

Саме ця проблема була взята за основу в нещодавно проведеному дослідженні міжнародної команди, яку очолювали завідувач кафедри генетики коледжу медицини в Новому Орлеані Лучіо Мьеле та Джастін Стеббінг, професор медичної онкології Імперського медичного коледжу Лондона. Дані їхньої роботи були опубліковані в журналі PLOS One. Вчені впевнені, що їхні дослідження повинні лягти в основу нового підходу при лікуванні онкозахворювань.

Чому ракові клітини такі живучі

Вже давно відомо, що існує особливий механізм мутації ракових клітин, так звані, драйверні мутації. Вони відбуваються в генах, які контролюють життєдіяльність онкоклітин, щоб забезпечити їх виживання в несприятливих умовах.

Дослідженням у новій роботі піддалися сорок чотири випадки раку у пацієнтів, яким перестала допомагати протиракова терапія. Вчені піддали ретельному аналізу гени в різних видах пухлин: раку легень, нейроендокринної пухлини, саркоми, раку грудей, раку яєчників, раку шлунка. Зібрані результати досліджень допомогли зробити висновок, що на пізніх стадіях розвитку новоутворення відбуваються раніше невідомі драйверні мутації, які сприяють тому, що пухлина перестає реагувати на раніше успішне лікування. Яким би не був вид раку, онкоклітини зберігають здатність до драйверних мутацій на будь-якій стадії. Для цього, як вважають вчені, пухлина виробляє безліч клонів ракової клітини: на кожному з них як би апробується той чи інший спосіб вижити. І коли лікарі починають застосовувати певний вид лікування, онкоклітини включають механізм мутації, підбираючи таку, яка стане нечутливою до терапії. Ці нові генетичні мутації можуть бути своєрідними біомаркерами, які будуть служити ідеальною метою для прицільного знищення раку таргетними препаратами, вважають вчені.

Вихід – у проведенні генетичних тестів

В світлі результатів дослідження, як вважають його автори, доведена потреба в проведенні генетичних тестів різних форм раку, причому на якомога більш ранній стадії – ще до того, як онкоклітини запустять нові драйверні мутації. «Такий підхід допоможе підібрати більш оптимальну терапію в кожному конкретному випадку», – вважає професор Мьеле, – «мало того: у разі рецидиву необхідно знову проводити генетичні тести, щоб зрозуміти, чи виникли нові мутації, ті, яких не спостерігалося при першому тестуванні, коли ставився діагноз».

Це передбачає персоніфікований підхід до кожного випадку онкопатології. Адже один і той же вид раку у різних людей може давати зовсім різні мутації і, значить, та терапія, яка буде ефективною в одному випадку, в іншому призведе до повернення хвороби. Отримана в ході генетичних досліджень інформація буде сприяти призначенню адекватного, індивідуалізованого лікування, яке з великою ймовірністю дасть можливість гарантувати повне одужання.