Дружина Миколи Караченцова розповіла про успіхи боротьби її чоловіка з раком в Ізраїлі

Вислів «справжнє медичне диво» найчастіше вимовляють у зв'язку з Ізраїлем, і цьому є цілком логічне пояснення. Саме на просторах Землі обітованої отримують шанс на одужання навіть ті пацієнти, у яких за діагнозом вітчизняна медицина виявилася безсильною. Нещодавно на власному досвіді в цьому переконався і Микола Караченцов.
У вільний від проходження курсу протипухлинної терапії час знаменитий актор і його дружина гуляють по морському узбережжю, відвідують театральні вистави та спілкуються з емігрантами, які переїхали в Ізраїль. Микола Петрович навіть встиг вивчити, як івритом вимовляється слово «голова». Шанувальники його таланту, серед яких і багато ізраїльських лікарів, радіють успіхам Караченцова і бажають йому швидкого одужання.
Нагадаємо, Микола Петрович прославився ролями в культових фільмах «Старший син», «Людина з бульвару Капуцинов», «Собака на сіні» та інших кінолентах. Довгі роки він також грав у виставах театру «Ленком», але в 2005 році його творчий шлях різко обірвався: актор, ошелешений новиною про смерть тещі, перевищив швидкість, поспішаючи додому, і на одному з небезпечних ділянок автомобільної траси не зміг впоратися з керуванням. В результаті автомобіль розбився об стовп, а Караченцов отримав тяжку черепно-мозкову травму.
Це призвело до інвалідності та загострення багатьох проблем зі здоров'ям, але актор і його дружина ніколи не здавалися, а продовжували боротися з хворобами. Це і привело їх в Ізраїль, де Микола Петрович вже одного разу проходив курс реабілітації після аварії. Зараз ізраїльські медики працюють над тим, щоб зупинити прогресування раку легень, який був діагностований у нього в 2017 році. Лікування проводиться в медичному центрі Іхілов – одній з провідних клінік Ізраїлю, де терапія онкологічних захворювань характеризується дуже високою ефективністю.
Як лікують Караченцова в Ізраїлі: про медичний аспект і не тільки
Сьогодні Микола Петрович проходить вже другу половину сеансів протипухлинної терапії. Вибір на користь ізраїльської клініки був очевидним: тільки тут подружжю змогли запропонувати лікування за інноваційною методикою, при якій тривалість терапевтичних процедур скорочується до 5 хвилин. При діагнозі Караченцова це вкрай важливо, оскільки перебувати в нерухомому стані більше чверті години він просто не може. Ультрасучасне обладнання та комплексний підхід до терапії дозволили ізраїльським лікарям досягти значного прогресу. І, хоча висловлюватися повними реченнями актору складно, окремі слова, вимовлені на адресу фахівців, які займалися організацією його лікування в Ізраїлі, підтверджують його безмежну вдячність.
Дружина Караченцова, Людмила Поргина, з щирим захопленням відгукується про професіоналізм і чутливість ізраїльських лікарів. Вона згадує, як один нейрохірург, який проводив оцінку мовних навичок, так зворушився, почувши прочитаний актором уривок з твору Пушкіна, що навіть не прийняв оплату за прийом. Людмила Андріївна зазначає, що вона рідко спостерігала подібну участь на батьківщині. В Ізраїлі ж всі лікарі ставляться до Миколи Петровича з особливим трепетом і надають всяке сприяння як йому, так і його дружині.
Зокрема, це стосується психологічної підтримки. Людмила Поргина згадує, як нелегко їй було часом налаштовуватися на позитивні думки, коли реальні обставини натякали на протилежне. У російських лікарнях цьому моменту практично не приділяють уваги, тоді як в Ізраїлі розуміють, що правильний психологічний настрій – половина успіху в боротьбі з будь-яким захворюванням. Відчувати себе в Ізраїлі як вдома подружжю допомагає і оточення. У них тут багато друзів по «театральній кухні», які в свій час переїхали в цю країну. Вони, як і лікарі, співпереживають Миколі Петровичу і допомагають відволіктися від невтомної боротьби з раком.
У планах подружжя ще дуже багато. Вони не хочуть обмежувати своє перебування в Ізраїлі знаходженням у лікарняних палатах. Караченцов і Поргина мають намір відвідати ще деякі культурні заходи, а при можливості навіть відвідати Вифлеєм і Єрусалим. Полагаючись на професіоналізм ізраїльських медиків, ми віримо, що їм вдасться здійснити задумане.