Знайдено потужну зброю проти стійкого до антибіотиків стафілокока

Серйозні інфекції, викликані бактеріями виду золотистий стафілокок (S. aureus), часто важко піддаються лікуванню через те, що збудники виявляються стійкими до протимікробних препаратів. Але вчені з Медичної школи Університету Північної Кароліни знайшли спосіб виправити ситуацію: вони з'ясували, як зробити ці небезпечні бактерії більш сприйнятливими до дії поширених антибіотиків.

⚡ Вам потрібна термінова консультація, якщо:

• ⚠️ Інфекція повертається після курсу антибіотиків
• ⚠️ Лікування 2-3 різними препаратами не допомагає
• ⚠️ Ви проходите хіміотерапію або імуносупресивне лікування
• ⚠️ У вашої дитини онкологічне захворювання
• ⚠️ Тривале перебування в реанімації
• ⚠️ Після трансплантації кісткового мозку або органів
• ⚠️ Хронічні ранові інфекції, що не заживають місяцями

Розрахувати вартість лікування
Зволікання небезпечне.Стійкий стафілокок може призвести до сепсису.

В статті, опублікованій в науковому виданні Cell Chemical Biology, американські дослідники розповіли про своє нещодавнє відкриття. Вони виявили, що молекули з родини полісахаридів – рамноліпіди – можуть у сотні разів посилювати дію аміноглікозидних антибіотиків, таких як тобраміцин, проти S. aureus, включаючи живучі штами, які іншими способами подолати неможливо. За словами вчених, рамноліпіди видозмінюють мембрани клітин золотистого стафілокока, роблячи їх більш гнучкими і піддатливими, що полегшує проникнення в них антибіотика.

«Існує величезна потреба в нових – більш ефективних – методах боротьби з бактеріями, які добре переносять лікування стандартними антибіотиками або розвивають стійкість до них, – говорить головний автор дослідження Брайан Конлон, доцент кафедри мікробіології та імунології Медичної школи Університету Північної Кароліни. – У пошуках таких методів ми виявили, що зміна проникності клітинних мембран бактерій для кращого поглинання ними аміноглікозидів є надзвичайно ефективною стратегією в боротьбі з золотистим стафілококом».

⚡ Як це застосовується в клініці Ихілов:

Наші інфекціоністи та мікробіологи слідкують за всіма новітніми дослідженнями та застосовують передові протоколи лікування:

• ✅ Комбінована терапія з підсилювачами дії антибіотиків
• ✅ Використання препаратів, що змінюють проникність бактеріальних мембран
• ✅ Персоналізований підбір комбінацій на основі лабораторних тестів
• ✅ Доступ до клінічних досліджень нових методів лікування

За даними американського Центру з контролю та профілактики захворювань, у 2017 році S. aureus став причиною майже 120 000 випадків серйозних інфекцій кровотоку в США, з яких 20 000 виявилися смертельними.

Стандартні методи боротьби з більшістю штамів золотистого стафілокока виявляються неефективними або тому, що бактерії генетично набули стійкості до певних антибіотиків, або тому, що вони ростуть в організмі особливим чином, який спочатку робить їх менш уразливими. Наприклад, S. aureus здатний адаптувати свій метаболізм для виживання в зонах з низьким вмістом кисню – в тканинах з гнійним запаленням або заповнених слизом легень у людей з муковісцидозом. У таких середовищах мембрана бактерій стає відносно непроникною для аміноглікозидних антибіотиків, таких як тобраміцин.

Брайан Конлон та його колеги, включаючи першого автора дослідження Лорена Радлінскі, два роки тому виявили, що рамноліпіди значно посилюють дію тобраміцину проти стандартних тест-штамів золотистого стафілокока. Ці полісахариди є маленькими молекулами, що продукуються бактеріями виду Pseudomonas aeruginosa, відомими як синьогнійна паличка, і слугують їх природною зброєю в конкурентній боротьбі з іншими мікроорганізмами в дикій природі. У високих дозах вони продирявлюють клітинні мембрани бактерій-суперників.

Тоді вчені з'ясували, що рамноліпіди суттєво збільшують поглинання молекул тобраміцину, навіть у низьких дозах, в яких вони не мають власної антибактеріальної дії. У новому дослідженні вони випробували комбінацію рамноліпіда і тобраміцину проти популяцій S. aureus, з якими в звичайній клінічній практиці впоратися не вдається. Вчені виявили, що полісахариди посилюють дію тобраміцину проти:

• бактерій S. aureus, що ростуть в областях з низьким вмістом кисню;
• метицилін-резистентних S. aureus, що представляють собою сімейство небезпечних різновидів золотистого стафілокока з генетично набутими стійкостями до лікарських препаратів;
• тобраміцин-резистентних штамів S. aureus, виділених у пацієнтів з муковісцидозом;
• стійких форм S. aureus, які зазвичай мають знижену сприйнятливість до антибіотиків, тому що ростуть дуже повільно.

«Дози тобраміцину, які зазвичай мало або зовсім не впливають на ці популяції S. aureus, швидко вбивають їх у поєднанні з рамноліпідами», – говорить доктор Радлінскі.

Вчені встановили, що навіть у низьких дозах рамноліпіди здатні видозмінювати мембрану бактерій золотистого стафілокока, роблячи її набагато більш проникною для аміноглікозидних антибіотиків. Кожен з препаратів цього сімейства, які вони протестували, включаючи тобраміцин, гентаміцин, амикацин, неоміцин і канаміцин, демонстрували підвищену ефективність. Більше того, експерименти показали, що ця стратегія, що передбачає підсилення їх дії, працює не тільки з S. aureus, але й з деякими іншими видами бактерій, в тому числі Clostridium difficile, яка є основною причиною серйозних, часто фатальних діарейних захворювань серед літніх людей і пацієнтів у лікарнях.

Рамноліпіди бувають різних типів, і зараз вчені сподіваються з'ясувати, чи існує серед них оптимальний тип, який буде максимально ефективно боротися з іншими бактеріями, будучи мало або зовсім нетоксичним для людських клітин. Команда також планує вивчити інші види молекул, які є природною зброєю одних бактерій проти інших, щоб відшукати нові способи підвищити ефективність існуючих антибіотиків.

Працюємо 24/7. Відповідь протягом 1 години.

«Існує безліч видів бактеріального міжвидового взаємодії, які потенційно можуть впливати на дію наших антибіотиків, – говорить доктор Радлінскі. – Ми прагнемо відшукати їх з єдиною метою – підвищити ефективність сучасних препаратів і сповільнити ріст стійкості до антибіотиків».